Ценообразование mobile proxy для України: що насправді ви купуєте
Коли звучить фраза «ціна мобільних проксі Україна», більшість одразу порівнює лише цифри в прайсі. Але мобільний проксі — це не просто «IP-адреса», а цілий сервіс: пул SIM/модемів, ротація, обмеження операторів, антифрод-стійкість, підтримка, контроль якості та гарантії (SLA). Тому два плани з однаковою назвою можуть давати зовсім різний результат у банах, капчах і простоях.
Цей гід пояснює простими словами, як формується ціна, чим відрізняються unlimited та pay-per-GB, чому «sticky‑доплати» часто виправдані, і як розкласти «дорого» на KPI: ризик банів, час простою, якість пулу та вартість помилки.
Головні моделі оплати: unlimited vs pay-per-GB
На ринку mobile proxy найчастіше зустрічаються дві логіки монетизації:
- Unlimited (фіксована абонплата) — ви платите за доступ до порту/локації/модема або пакета підключень, а трафік формально «не лімітується».
- Pay-per-GB (ціна за гігабайт) — ви платите за використаний трафік, інколи з мінімальним пакетом, а кількість сесій/портів може бути обмежена окремо.
Важливо: «unlimited» у мобільному сегменті майже завжди означає fair usage (політику справедливого використання). Тобто після певного обсягу може з’явитися пріоритезація, зниження швидкості або додаткові умови. Тому порівнюйте не лише слово в прайсі, а й деталі: швидкість, ліміти одночасних з’єднань, правила ротації, підтримку.
Коли вигідний unlimited
Unlimited найчастіше виграє там, де у вас стабільно високий та прогнозований трафік і кожен «зайвий» гігабайт у pay-per-GB робить проєкт збитковим. Типові сценарії:
- Арбітраж/мультиакаунтинг з постійними логінами, прогрівом профілів, завантаженням креативів і частими перевірками.
- QA/Automation з довгими сесіями (тести кабінетів, сценарії «корзина→оплата», перевірка регіональних фіч).
- Тривалі парсинги, де трафік «їсться» непомітно: медіа, зображення, великі відповіді API, повтори через ретраї.
Логіка проста: якщо у вас 24/7 процеси і ви не хочете рахувати кожен мегабайт, фіксована абонплата дає прогноз бюджету та менше «сюрпризів». Але тільки якщо сервіс реально тримає швидкість і не «душить» після порогу.
Коли вигідний pay-per-GB
Модель «ціна за гігабайт проксі» сильна там, де трафік невеликий або нерівномірний, а вам потрібна максимальна гнучкість і контроль витрат.
- SEO-перевірки SERP та локальної видачі: багато запитів, але невеликі сторінки й мінімум медіа.
- Точковий парсинг (наприклад, 1–2 рази на день або раз на тиждень) і невеликі обсяги даних.
- Тестування нових гіпотез: перевірити антифрод, гео, працездатність пулу перед масштабуванням.
Якщо ви вмієте оптимізувати трафік (відключити картинки, стискати відповіді, робити HEAD/ETag, кешувати), pay-per-GB може бути суттєво дешевшим за unlimited — особливо на старті.
Чому sticky IP часто коштує дорожче
Sticky IP (sticky session) — це режим, коли один і той самий мобільний IP тримається певний час або доки ви не перезапустите/не зміните сесію. На практиці sticky — це не «магія», а додаткова відповідальність провайдера: він має забезпечити стабільність сесії, мінімізувати розриви, і часто «прив’язати» вас до конкретного модема/каналу.
Саме тому sticky ip ціна майже завжди вища або йде як доплата. Платять за:
- Менше обривів у багатокрокових сценаріях (логін, 2FA, перевірки, завантаження, редагування).
- Менше підозри для антифроду, коли під час сесії не «стрибає» IP.
- Керованість: ви самі визначаєте, коли міняти IP (а не кожні N секунд).
Для арбітражу та акаунтингу sticky часто критичний. Для парсингу — навпаки, інколи вигідніший rotating режим, де IP змінюється частіше і простіше розмазати навантаження по пулу.
Rotating proxy ціна: за що ви платите в режимі ротації
Rotating proxy — це коли IP змінюється за часом або за запитом (API/endpoint для «rotate»). У mobile proxy ротація має ціну, бо це:
- Складність інфраструктури: керування великою кількістю модемів/SIM, автоматичні перепідключення, контроль стану.
- Якість пулу: потрібен достатній обсяг IP, щоб ротація була «чистою», а не по колу з 5 адрес.
- Ризики оператора: мобільні мережі мають свої обмеження (CGNAT, пріоритезація, «плаваючі» швидкості).
Тому rotating proxy ціна залежить не стільки від «частоти зміни», скільки від того, наскільки провайдер контролює якість IP і стабільність перепідключень.
Shared vs dedicated mobile proxy: як це впливає на ціну
Одна з найбільш недооцінених причин різниці в прайсах — це те, чи є проксі shared (спільний) або dedicated (виділений).
- Shared mobile proxy — один і той самий пул/модем можуть використовувати кілька клієнтів (з обмеженнями по потоках).
- Dedicated mobile proxy — ресурси закріплені за вами: порт, модем/лінія або принаймні сегмент пулу.
У dedicated ви платите дорожче, бо купуєте менше «сусідських» ризиків: чужі піки трафіку, чужі підозрілі дії, чужі блокування. Для арбітражу (особливо Facebook/TikTok), прогріву акаунтів і «чутливих» платформ dedicated часто окупається швидше, ніж здається. Для масового парсингу «низької критичності» shared може бути ок, якщо є адекватні ліміти і стабільна ротація.
SLA проксі: що означає «гарантії» і як читати дрібний шрифт
SLA (Service Level Agreement) у проксі-сервісі — це набір вимірюваних зобов’язань: доступність (uptime), час реакції підтримки, правила компенсацій, інколи — мінімальна швидкість або ліміт часу на відновлення (MTTR).
Для команди, яка ллє трафік або крутить парсер на проді, SLA — це не «понти», а страховка від простою. Що варто перевіряти:
- Uptime і як він рахується: чи враховують планові роботи, як фіксують інциденти, який період (місяць/квартал).
- Підтримка: канали (чат/тикети), робочі години, час першої відповіді та ескалації.
- Компенсації: як нараховуються (кредити/пропорційне повернення), які пороги (наприклад, нижче певного %).
- Ліміти відповідальності: де закінчується зона провайдера (наприклад, проблеми конкретного мобільного оператора).
Якщо вам важлива стабільність, обирайте план, де SLA описаний конкретно. Фрази «ми стараємось» не дорівнюють гарантіям.
Що «реально купують» арбітражники, SEO та QA
За відгуками ком’юніті й практикою команд, які працюють з українським гео, можна узагальнити так:
- Арбітраж частіше бере dedicated або напівdedicated, зі sticky режимом і зрозумілими лімітами потоків. Мета — мінімізувати бан-ризик і обриви сесій.
- SEO часто стартує з pay-per-GB або невеликих пакетів: трафік оптимізований, задачі короткі, важлива географія і стабільність видачі.
- QA/Automation тяжіє до unlimited або великих пакетів, плюс sticky для сценаріїв з логіном і оплатою; критичний параметр — стабільність і підтримка.
Тобто «правильна» модель оплати — це не про статус, а про профіль навантаження і ціну помилки.
Як пояснити «дорого» через KPI: проста фінансова логіка
Найшвидший спосіб зняти емоції з ціни — перевести її в KPI, які ви реально відчуваєте. Ось три базові метрики:
- Вартість бану: скільки коштує злетілий акаунт (час, фарм, прогрів, прокладка, креативи, втрачені дані).
- Вартість простою: скільки грошей ви втрачаєте за годину/день, коли інфраструктура стоїть (кампанії не крутяться, парсер не збирає дані, QA не проходить).
- Вартість низької якості пулу: додаткові капчі, ретраї, падіння швидкості, «биті» IP — усе це множить витрати на час та трафік.
Практичне правило: якщо через дешевший сервіс ви отримуєте навіть 1–2 додаткові інциденти на місяць, які з’їдають кілька годин роботи або пару акаунтів, різниця в прайсі часто перекривається з запасом.
Міні-калькулятор: unlimited чи GB — як прийняти рішення за 10 хвилин
Зберіть 4 числа за останній тиждень/місяць:
- Середній трафік на день (GB).
- Пікові дні (GB) та причини (реліз, масштаб, новий парсер, тест).
- Скільки годин/хвилин втрачається на проблеми з проксі (обриви, капчі, бан-хвилі).
- Скільки «коштує» година простою або один бан у вашій моделі.
Далі:
- Порахуйте місячний трафік. Якщо він стабільний і високий — схиляйтесь до unlimited.
- Якщо трафік стрибкоподібний або ви на старті — pay-per-GB дасть контроль і дешевший вхід.
- Якщо ваші сценарії довгі (логін/2FA/кошик) — закладіть доплату за sticky як «страховку» від обривів.
- Якщо простій дорогий — обирайте план із реальним SLA та швидкою підтримкою.
Типові «пастки» прайсів і як їх перевіряти
- «Безліміт» без конкретики: шукайте пороги fair usage, ліміти потоків, політику пріоритезації.
- Надто маленький пул: якщо ротація йде по колу, ви швидко впираєтесь у блоки.
- Немає прозорої статистики: важливо бачити uptime, лог інцидентів, ліміти та історію ротацій.
- Підтримка «лише поштою»: для продакшн‑процесів це ризик, який треба оцінювати грошима.
- Незрозуміло, що саме «Україна»: чи це реальні українські оператори, чи «мікс» з близькими локаціями, що може впливати на антифрод і гео‑тести.
Практичні рекомендації під задачі
Нижче — не «єдина правильна відповідь», а робочі стартові конфігурації.
- Проксі для арбітражу ціна: стартуйте з dedicated/напівdedicated + sticky; оцініть бан-ризик на 3–7 днів, потім масштабуйте. Якщо бюджети великі — відразу беріть план зі SLA і швидким сапортом.
- Проксі для парсингу ціна: якщо багато сторінок і високий трафік — unlimited або великі GB‑пакети; якщо парсинг точковий — pay-per-GB. Ротація важливіша за «красиві цифри».
- SEO: pay-per-GB + контроль медіа/кешу. Якщо потрібні довгі сесії в сервісах — додавайте sticky.
- QA: unlimited або великий пакет + sticky; обов’язково SLA або хоча б прозорі правила відновлення.
Чек‑лист перед покупкою
- Яка модель: unlimited чи ціна за гігабайт? Які реальні ліміти?
- Чи є sticky і як він працює (час, ручна ротація, API)?
- Який пул і як часто повторюються IP?
- Shared чи dedicated? Які ліміти потоків і швидкості?
- Що входить у SLA: uptime, підтримка, компенсації?
- Які канали сапорту і час реакції?
- Чи є прозора статистика та моніторинг?
Висновок
Ціна mobile proxy для України — це завжди компроміс між бюджетом і ризиками. Unlimited дає прогноз витрат при високому трафіку, pay-per-GB — гнучкість і дешевший старт. Sticky‑доплати мають сенс у довгих сесіях і акаунтингу, а SLA — там, де простій коштує грошей. Правильний підхід — рахувати не «долари за план», а вартість стабільності у KPI: менше банів, менше простоїв, швидше виконання задач і чистіший пул.